Дизайн – лакмусовий папірець, який визначає тенденції часу та смаку. Двадцяте століття і частково двадцять перше стали формуючими та захоплюючими епохами в індустрії дизайну, що пережили золоту еру інновацій та творчості.
Що було на початку?
У цьому випадку спочатку було не слово, а цифра. Саме вона стала першоосновою величезних змін, що почалися наприкінці 19 століття. Промислова революція до невпізнання змінила міські простори, а інженерні знання та наука розвивалися грандіозними темпами. Тому при переході до 20 століття переважали прогресивні технології, матеріали та погляди. Вони дали поштовх до підвищення значущості промислового та графічного дизайну.
Усюди зазначалося прагнення до нових форм, оскільки філософське поняття змісту вже кардинально змінилося. У результаті активізувався модерністський рух, в який внесли свій внесок різні творчі особи всіх сфер діяльності, включаючи художників, дизайнерів, фотографів, графіків. Вони вловлювали суть змін, виявляли їх і підкреслювали серед багатьох прикмет часу.
1900-і: синергія мистецтва та дизайну
Дизайн поки що знаходився в зародковому стані. Але він уже демонстрував зв’язок між художністю, інженерією та архітектурою. Виникло чимало великих основоположників: Чарльз Ренні Макінтош, шотландський архітектор, Вільям Морріс, дизайнер текстилю, Бейлі Скотт, художник-архітектор, Альфонс Муха, художник. Вони були новаторами модернізму та заклали основу архітектурного, комерційного, промислового та рекламного дизайну.
1910-і: поява арт-деко
У міру того, як дизайн ставав мистецтвом, а мистецтво набувало формалізованих рис, дизайнери меблів, текстилю та інші майстри-ремісники все більше сприймалися як справжні художники. Це стало можливим завдяки поєднанню декоративно-ужиткового мистецтва та модерну.
Так зародився стиль арт-деко, утворений від англійської концепції decorative arts, тобто декоративне мистецтво. Йому характерні прямі лінії, чіткі кути, геометричні форми, навіяні зростаючою індустріалізацією. Цей стиль потрапив «у свій час», тому що в період Першої світової війни таланти графіків і художників були спрямовані на створення плакатів, які саме вимагали чітких форм, рівних смуг, точних кутів, щоб дохідливо донести прямолінійні заклики та ясні ідеї.
1920-і: новаторський стиль баухаус
У перші роки після війни простежувалися радикальні інновації у мистецтві, архітектурі та дизайні. Саме тоді великі представники модерністської архітектури застосовували новаторські концепції. А будівельна майстерність та художнє мистецтво все більше стирали різницю між собою.
На хвилі актуальності у Німеччині з’явилася художня школа новаторського типу, де учні та викладачі створювали ранній модернізм. У результаті школа серйозно вплинула на індустріальний дизайн всього 20-го століття. Її ідеями надихалися творчі особи більшості сфер. За межами Німеччини арт-деко знайшов розкішне втілення у нью-йоркських хмарочосах. Хоча цей культурний рух проіснував недовго, але він справив довгостроковий вплив на дизайн.
1930-і: жорсткі обтічні лінії
У цей період іскристий настрій раннього арт-деко змінився тонкими обтічними формами. З дизайну пішли орнаменти, надмірності та з’явилися аеродинамічні ефекти, індустріальні мотиви. Streamline Moderne – стиль, який почав диктувати умови протягом усього десятиліття. Але вигини були втиснуті у жорстку формулу художнього дизайну. Це дозволило насолодитися гладкими будинками, зведеними із сучасних матеріалів (сталь, бетон) для отримання бажаної аеродинаміки.
1940-і: дизайн у ролі пропаганди
Після початку Другої світової війни творчий погляд дизайнерів знову перейшов на пропагандистські елементи. Це спричинило появу креативних плакатів, у яких не було рівних радянським художникам. Так радянський конструктивізм підтвердив: будь-яке мистецтво повинно мати соціально значущу мету.
Ефектні шрифти та червоно-чорна палітра дуже вплинули на графічних дизайнерів, які працювали у так званому швейцарському стилі. Все це дозволило вдосконалити поліграфічний дизайн та вивести його на більш високий рівень, прирівнявши до художнього мистецтва.
1950-і: оптимістичний модерн
У цей час втомлені від воєн люди відчайдушно потребували оптимізму, змін і світлого погляду. Так виник модерн середини століття. Він відбився в економічному бумі та в будівництві нових будівель, які передавали надію, радість та оптимізм 50-х. На це було спрямовано всі прогресивні тенденції – від розвитку автомобілебудування до вдосконалення телевізорів.
Веселі та усміхнені обличчя можна було спостерігати всюди. Тому в дизайнерському мистецтві почали переважати енергійний настрій та яскраві палітри. Жорсткі грані пішли, залишилися гуманістичні мотиви. З’явилися навіть футуристичні елементи, оскільки суспільство наближалося до космічної ери. Саме тоді графічний дизайн розвинувся у самостійну дисципліну, хоча на початку століття він лише зароджувався.
Згодом він сам став диктувати закони життя суспільства, оскільки, як було наголошено на початку, він пов’язаний не зі словом, а з цифрою. Тобто з технічною стороною життя, будучи гармонійним мостом між мистецтвом та технічним прогресом. Причому рушійними силами дизайну були капіталізм та комерціалізм. Однак вони не змогли знизити рівень його творчості: дизайн зіграв головну роль в інтеграції мистецтва в побутову повсякденність.
Продовження читаємо тут.
