У середині 20-го століття в моду увійшов модерн. Він приніс із собою функціональний інтер’єр, стильну архітектуру, прості форми та високу практичність. Проіснувавши близько десятиліття, він поступився місцем постмодерну з експериментальним дизайном та альтернативними поглядами. На перший план почав виходити індивідуалізм. Якщо цікаво дізнатися, що було в першій половині XX століття – читайте початок статті.
Що було потім?
Після двох світових воєн дизайнери прагнули створити ідеальний світ, де панували б функціональність та простота. По суті постмодернізм почав руйнувати романтичні ідеали. Він був складний і суперечливий, тому в дизайні виникло безліч течій – від панку до антиутопії та від гранжу до психоделіка. Також відбувся зсув інтересів до галузі технологій. Найцінніший час – 1990-ті роки. Саме на них припала цифрова епоха, яка справила неймовірний вплив на всю індустрію дизайну. Простежимо, як усе йшло.
1960-і: різнолікість мінімалізму
Після витонченості 50-х суспільство було готове до кардинальних змін. У результаті 60-ті роки стали часом Swinging – перебільшенням у дизайні. Усюди панували яскраві кольори, рок-н-рол, оптичні ілюзії (оп-арт), короткі лінії, лаконічні знімки. Це був період усіляких потрясінь.
У графіці стався розкол стилістики. В одних країнах переважав друкарський стиль – мізерний, жорсткий, точний, з упором на штрихи під лінійку та індустріальний дизайн. В інших керував поп-арт, який комбінував харчову упаковку з високою художньою естетикою. Він остаточно стер межу між графічним дизайном та мистецтвом.
1970-і: експериментальне десятиліття
Цей період став найвинахідливішим і найекспериментальнішим у сфері дизайну. Причому він тісно переплівся з музикою. І не просто прикрашав альбоми, а висловлював внутрішній стан, відстоював зв’язок із роком.
Але паралельно з цим панк-рух Великобританії створив власну субкультуру – анархічний дизайн із плакатами та обкладинками на основі індивідуальних шрифтів, неонової палітри та газетних колажів. Комерційний дизайн, навпаки, волів у фотографіях та архітектурі до великих елементів, землісті кольори та анімаційні вигини. Також продовжувалася еволюція корпоративного стилю.
1980-і: час дизайнерів
Минуле десятиліття було періодом свободи та безлічі культурно-соціальних рухів. А 80-ті характеризувались лише одним словом: гроші. У моді були споживацтво, надмірність, максималізм. Все навколо мало бути не тільки функціональним, а й стильним. Проте суспільство забуло про тонкість і справжність, ввівши у повсякденність торжество фальші – сміливої, зухвалої, захоплюючої. Так виникла театральність та постановочність кадру.
Тенденція надмірності відстежувалася й у соціальних рухах, мавших великий вплив на графічний дизайн. Активізувався нео-нуар, особливо у кінематографі. Він показав дизайнерам нову естетику, змішавши похмурий настрій 40-х із неоновими фарбами та кінодраматичними картинками 80-х.
1990-і: подіумний дизайн
Цьому часу притаманно зміцнення мінімалістичності з чистими лініями, нейтральними квітами та природною красою. Це була пряма відповідь на надмірний естетизм 80-х. На вершині дизайнерського ланцюжка опинилися подіумні стилі, що проникли у сферу інтер’єру та виробництва. Вони принесли розкішні тенденції та модну рекламу, яка почала верховодити у всіх видах мистецтва, включаючи фотографічне.
Поряд із тенденцією до мінімалізму існував рух проти дизайну – з летаргічним та анархічним духом. В індустрію моди проник гранж і став новим ідеалізованим виявом крутості, яку ввів у графічний дизайн Девід Карсон.
2000-і: цифрова епоха
Після приземленої прохолоди та гранжу графіка нульових виглядала вражаюче. І насамперед знадобився редизайн брендів, образів та простору, бо наставав новий міленіум – цифрова ера. Але десять років ар-н-бі, поп-панку та шику призвели до посилення графічного дизайну як базової галузі. Він був скрізь – в індустрії, архітектурі, фотографії, образотворчому мистецтві, технологіях.
Нью-Йорк приніс інкрустовану стразами картинку, Juicy Couture – рожеву гаму, яка стала кольором десятиліття. Але безперечно найкультовішим явищем 2000-х став традиційний плакат. Яскравим прикладом є портрет Барака Обами, виконаний у вінтажному стилі з написом «надія» без засічок. Він досі широко копіюється та пародується.
2010-і: простота та зручність
Здавалося б: має настати епоха футуризму. Але вона не відбулася. Замість неї прийшла «сільська» простота, тому що інтернет-технології, смартфони та мобільні програми повинні бути легкими у завантаженні та зручними у скролінгу. Тому компанії уникали високотехнологічних і наворочених стилів, віддаючи перевагу старому дизайну, натхненному дерев’яними гравюрами 19 століття. В результаті з’явилися простецькі логотипи під старовину та зображення у форматі 2D.
Так плоский дизайн перетворився на домінуючий. А поліграфічний дизайн дедалі більше став віддалятися від цифрового. Тепер це два різні напрямки із власними стилями.
Що буде далі?
Після того, як 60-ті роки розширили межі модернізму, а 70-ті привели до моди експериментальний та індивідуальний дизайн, стає зрозумілим, що він назавжди впровадився у буденність. Причому за півстоліття графічний дизайн перетворився з ремісництва на мистецтво, а потім став корпоративною необхідністю брендування, психологічного навіювання та маркетингових технологій. Величезний вплив на нього справив Інтернет, який до невпізнанності змінив індустрію дизайну, створивши нове відгалуження. Природно, цифрові технології, дизайнери та їх твори матимуть у майбутньому широку популярність.
