Привіт друзі! Ця стаття рубрики «RC.Incubator» буде корисна кожному, хто фотографує людей – як аматору, що знімає свою родину і друзів, так і фотографу-початківцю – як творчий пендель для професійного зростання. Після прочитання використовуйте ці поради мудро і не намагайтеся одразу їх реалізувати в одній зйомці – не вийде. Використовуйте рекомендації, актуальні для конкретної зйомки і не “впихайте невпихуєме” 🙂 Ось вони – 9 способів зробити хороший портрет:
1. Всупереч правилам композиції
Все вірно, ви не недочули. У школі сучасної фотографії на одному з перших занять розповідаємо про композицію, правила побудови кадру та сприйняття зображення глядачем. Це ази, які потрібно знати та вміти використовувати для отримання якісного знімка. А знаючи їх і вміло порушуючи (там, де це виправдано), можна додатково акцентувати увагу на ключовому об’єкті. Ось вони:
- розташовувати важливі об’єкти на перетині і вздовж ліній золотого перерізу (спрощене – правило третин)
- розташування об’єкта по діагоналі
- не рекомендується розташовувати важливий об’єкт по центру кадру і біля країв
- залишати достатньо місця для “погляду” вашої моделі
- вертикальне розташування кадру динамічніше ніж горизонтальне
- не завалювати лінію горизонту
Зміщуючи основний об’єкт з “силових ліній”, ми можемо спеціально привернути увагу глядача на це і змусити його задумати з якою метою це було зроблено. Погляд моделі, що упирається в край кадру, підкреслить негативні емоції, а горизонтальний кадр, в якому багато простору для погляду моделі здатний навпаки акцентувати увагу на позитивному настрої. А “завалений” обрій і похилі вертикальні лінії надають динамічності кадру і в залежності від напрямку “завалу” посилюють гарну або погану атмосферу фотографії.
2. Створюємо обрамлення
Продовжуючи розмову про композицію, зупинимося на рамках. Але це не вульгарна рамка, зроблена в фотошопі, а йдеться про природні обмеження, які можна красиво вписати в кадр, підвести погляд глядача до нашої моделі. Варіацій природних обрамлень безліч – порожня рама від дзеркала/картини, вікно, дверний проріз, колони, великі гілки дерев, а також волосся, головний убір і т.д.
3. Ріжемо зайве
Найчастіше фотографи-початківці намагаються всунути в кадр якнайбільше. Бажання зрозуміле – все, відразу і багато :), але це призводить до “розсіювання” уваги глядача на масі марних деталей та втрати ідеї самої фотографії. Якщо знімаємо портрет – наше завдання зробити акцент на людині, все інше може лише доповнювати кадр у міру необхідності. Але йдеться не про укрупнення кадру, коли замість поясного робиться погрудний портрет, а саме про те, що ми “ріжемо” людину – наприклад, у кадрі тільки пів обличчя; руки, шия та губи; посмішка, ніс та очі без верхньої частини голови тощо. Іноді цікаво на кінцевому фото скомпонувати два окремі кадри – частину обличчя та кисті; татуювання на лопатці і губи, що прикусили великий палець.
Ще один варіант “шредера” – можна використовувати елементи одягу для відсікання непотрібних частин тіла. Дуже наочний приклад – коли у дівчини видно лише очі, а решта обличчя закрите хусткою/шаллю.
4. Працюємо з поглядом моделі
У портретній фотографії дуже важливе значення має напрям погляду моделі. Від того, як і куди вона дивиться, наскільки видно її очі, наявність в них відблиску – це наріжний камінь емоційного портрета. Погляд, спрямований у камеру, створює відчуття, що портрет “дивиться” на глядача, незалежно від кута, під яким розташований спостерігач.
Дуже “по кіношному” виглядають фотографії, на яких модель дивиться в бік глядача, але повз об’єктив камери – це додає емоційного об’єму в кадр і змушує глядача задуматися, що ж привернуло увагу людини на знімку і які емоції це у нього викликало.
Ще один трюк, керуючий поглядом глядача – коли модель дивиться на інший важливий об’єкт у кадрі, що змушує нас простежити напрямок погляду та зачепитися на тому об’єкті. По суті, ми додаємо ще одну зорову точку опори. Але будьте обережні – перестараєтеся, і головний акцент кадру зміститься з моделі. Один із способів уникнути цього – правильно підібрати колірну композицію (див. 9 пораду).
5. Жодного жалю до моделі
Ця порада стане в нагоді, якщо мають намір зняти не класичний діловий портрет, а фото, на яких спіймано емоції та настрій моделі. Серед обивателів існує думка, що моделлю бути просто. Розвінчайте цей міф – ви ж не предметне фото знімаєте, а людину. Кожна людина прагне бути в зоні комфорту, а для того, щоб домогтися цікавих емоцій, кумедних ситуацій, незвичайних поз потрібно “піднапружитися”, тобто вийти із зони комфорту. Знімальний майданчик це ваше місце для творчості – змусіть модель подуріти, пострибати, використовуйте навколишні елементи інтер’єру/екстер’єру. Розмовляйте з моделлю – розкажіть які емоції ви хочете від неї досягти, при можливості увімкніть музику. Не забувайте всі обмеження тільки у вас у голові, але не варто забувати про тонку межу між мистецтвом та кичем.
6. Змінюємо “точку зору”
Ця порада має стосунок вже до фотографа – адже не тільки модель має викладатися під час зйомки, а й фотограф відпрацювати на повну, тоді результат буде вартий уваги. А значить і “нашому брату” варто частіше виходити із зони комфорту. Залежно від крупності портрета вісь зйомки зазвичай знаходиться в проміжку між талією і носом моделі. А що буде, якщо ми трохи поекспериментуємо та змістимо точку зйомки? Наприклад зніматимемо майже від рівня підлоги або зробимо знімок зверху над моделлю. Дуже доречним може бути “завал горизонту” в даній ситуації або розташування моделі по одній з діагоналей.
7. Експериментуємо з фокусною відстанню
В одній із статей циклу говорили про класифікацію об’єктивів як за фокусною відстанню, так і за призначенням. Загальноприйнятий діапазон ФР для зйомки портретів лежить у межах 50-135 мм. Такі об’єктиви дають природні оптичні спотворення та дозволяють достатньо мірою розмивати заднє тло. У класичній студійній портретній зйомці змінювати це правило сенсу мало, але якщо ви працюєте в інтер’єрній студії або робите вуличний портрет, то експерименти з іншими ФР припадуть у яблучко! Більш довгофокусні об’єктиви допоможуть акцентувати увагу на самій моделі і добре розмиють заднє тло, особливо на відкритій діафрагмі. Також на довгому фокусі можна “різати” модель, залишаючи в кадрі лише найбільш значущі частини.
Нерідко у творчій фотографії використовують 35 мм об’єктиви, завдяки яким створюється відчуття присутності поруч із людиною, а також залученість до навколишнього простору. Оптичні спотворення не дуже помітні, але саме вони “занурюють” нас у те, що відбувається в кадрі. Більш широке ФР дає відчутні спотворення і частіше використовується для повноростових портретів, а також коли треба свідомо підкреслити деякі частини тіла людини.
8. Чому такі популярні серіали
У кінематографі останніми роками все більшу популярність завойовують серіали. Одна з причин – улюблені герої з’являються від серії до серії і ми спостерігаємо за перипетіями, що відбуваються з ними. То що нам заважає зробити аналогічну міні серію знімків з моделлю?! Продумайте мізансцену, використовуйте кілька наведених вище порад (дуже гармонійно виглядатимуть кадри, де модель на повний зріст, погрудний портрет і якісь частини тіла), не забудьте про емоції та вихід із зони комфорту і творіть! Тільки не ставте режим зйомки “серійна зйомка” – ви ж не репортаж з місця спортивних подій знімаєте, нам ні до чого маса бракованих кадрів, де модель то моргнула, то негарне обличчя вийшло, то безглузда поза.
9. Світло наше все!
Дослівний переклад терміна фотографія – це світлопис. А значить світло це один із трьох китів фотографії разом із композицією та ідеєю. Неважливо знімаєте ви на вулиці, інтер’єрі чи студії ви повинні розуміти закони розповсюдження світла і правильно їх використовувати в кадрі. Залежно від напрямку падіння променів світла можна приховати недоліки шкіри (світло спрямоване перпендикулярно поверхні шкіри); підкреслити текстуру шкіри (світло падає під кутом). Коли джерело світла знаходиться позаду моделі, ми отримуємо красиві силуетні фотографії. Використовуючи фонове світло можна витончено “відокремити” модель від заднього плану.
Але не забуваємо про одну з характеристик світла – його колір. Використовуючи гармонійні комбінації кольорів (як у одязі, так і у освітленні) можна акцентувати увагу на моделі. Людина в першу чергу звертає увагу на світлі плями на фото, а тепліші відтінки сприймаються ближче ніж холодні.
На жаль, заключна порада про світло і колір не можна втиснути в рамки кількох абзаців, адже знання про них вивчають протягом не одного року, щоб вміти досконало володіти цією майстерністю.
Як бонус – знімаючи портрет пограйте з витримкою, спробуйте робити кадри в русі, зробіть розмиті фото і з мінімальним ГРЗП, виберіть незвичайний задній фон (pattern), що повторюється.
