Кольорові фільтри – найчисленніша категорія, що налічує сотні відтінків. Їхня функція – це пофарбувати світло, що отримується від будь-якого типу джерела в певний колір, надати йому забарвлення. Це може бути інтенсивний, насичений, “кричучий” колір, або блідий, ледве вловимий, схожий на натяк відтінок. Але в будь-якому випадку колір присутній, ми його бачимо, він є в кадрі.
Існують сотні відтінків кольорових фільтрів. І хоча багато кольорів можна отримати додаванням двох або декількох кольорових фільтрів (і багато фотографів користуються цим, заносячи в свої блокноти все нові і нові комбінації), я б порекомендував застосовувати фільтри в чистому вигляді, не змішуючи їх з іншими.
Окрім забарвлення світла (тобто внесення змін у спектральну криву), кольорові фільтри мають другорядну характеристику – поглинання світла. Зазвичай, вона тим більша, чим фільтр має більш насичений колір. Також поглинання зростає із наближенням кольору фільтра до синьої частини спектра. Іноді деякі фільтри можуть поглинати кілька ступенів (до 7-8 ступенів). Тому при використанні слабких імпульсних джерел, при застосуванні постійного світла (де практично завжди існує нестача потужності), такі комбінації вже не придатні, втрати підсумовуватимуться і призведуть до того, що ви взагалі не побачите світла від джерела, не дивлячись на те, що воно буде працювати “на повну”.
До речі, кожен відтінок унікальний. Оперуючи вже готовими фільтрами, ми пробуємо, вивчаємо їх, запам’ятовуємо номери, і обираємо доречний нам, “улюблені” фільтри, які підходять для тієї чи іншої ситуації. Оперуємо вже не комбінаціями, де заміна одного компонента на інший буде згубна, а номерами. Розуміємо, як вестиме той чи інший фільтр, знаємо його характеристики, втрати та його “естетику”. Тому з усього розмаїття фільтрів у фотографа залишається 20-30 потрібних йому кольорів, які він зазвичай має у студії і цей список буде тим більше, чим активніше та інтенсивніше він їх використовує. На відміну від конверсійних та дифузних, що мають вужчий асортимент і конкретніше застосування, у роботі з кольоровими має бути такий принцип: спробувати якнайбільше, щоб зупинитися на “своїх” фільтрах, на тих, які потрібні саме тобі.
На жаль, нумерація кольорових фільтрів не має жодної логіки, тому часто може вийти, що кілька сусідніх номерів матимуть зовсім різні кольори. Тому їх треба записувати / запам’ятовувати за номерами, коли робитимете чергове замовлення чи плануватимете зйомку.
Практичне застосування кольорових фільтрів доволі широке: від простого надання відтінку фону, або тонування тіней, до створення найскладніших ефектів. Це може бути імітація різних природних умов освітлення: підводної зйомки, близькості до вогню, схода сонця, яскравого сонячного світла або блідого місячного. Це може бути посилення будь-яких кольорових предметів у кадрі: додайте на листя на задньому плані джерело світла із зеленим фільтром і вони заграють такими фарбами, що тропіки здадуться нудним, вицвілим лісом. Діапазон застосування безмежний, і кожен фотограф визначає для себе, як він використовує фільтри у своїй роботі, але аксіомою є те, що фотограф, який одного разу спробував серйозно попрацювати з фільтрами, назавжди знаходить їм місце у своєму арсеналі обладнання.
