Привід для написання цієї статті сумний. Нещодавно, 21 липня 2025 року у мотокатастрофі на трасі біля Кривого Рогу розбився фотограф з Дніпра – Давид Дубницький. Оскільки я з ним був особисто знайомий, тож хочу віддати данину пошани своєму талановитому колезі і зробити свій внесок в увіковічення його імені і творчого доробку.
У своїх фото я показую красу і привабливість жінок у простих побутових ситуаціях, зручному повсякденному одязі і всім нам знайомих локаціях. На мій погляд, напівприкрита, м’яка, як би «підглянута» еротика набагато цікавіша і природніша, ніж виставлена на показ, в надто відвертому одязі та неприродних позах.
Біографія
Давид Дубницький народився 29 квітня 1977 року в Дніпрі. Професійний фотограф та викладач фотографії, найкращий фотограф 2017 та 2018 років у жанрі «ню» за версією 35AWARDS. Свою кар’єру він розпочав у 2010 році, але за кілька років зумів досягти всесвітньої слави і проводив майстер класи закордоном (у 22 країнах від США до Китаю). Світову популярність він здобув завдяки естетичним і глибоко чуттєвим фотопроєктам у жанрі еротичного портрету. Давид Дубницький – фотограф-самоучка, серйозно зйомкою зайнявся в 34 роки.
Поховали фотохудожника на Сурсько-Литовському кладовищі.
Творчість
Фотографічний світ Давида Дубницького квітне десь на краю літа, де дівчата в легких сукнях і капелюшках, а в повітрі буяє запах кавуна та винограду. У знімках панує лампова атмосфера, безтурботність та пікантність, навіть коли героїні зайняті справою: пасуть кіз, збирають сливи, ловлять рибу чи грають у карти. У кожній фотографії свій сюжет та емоції. Іноді історія вміщується в один кадр, а буває, що розтягується на серію та нагадує маленький фільм.
Давид каже, що у своїй фотографії візуалізує фантазії та бажання багатьох людей. І, правда, про більшість фоторобіт можна подумати, що хтось надумав усю цю красу. Його спрямованість – екологічний портрет, будуарна фотографія. Вибір жанру автор пояснює просто: більшість побачених ним фотографій жінок еротичного характеру обділені сюжетом і позбавлені емоційної складової, а образи вульгарні та нецікаві. Давид взявся показати тему витонченіше і захопливіше, в чому безперечно досяг успіху.
Я намагаюся передати на своїх фотографіях справжню, природну жіночу красу, показати сексуальність та грацію жінки у простих повсякденних ситуаціях, без яскравого одягу та макіяжу. На одній або кількох фотографіях я часто можу «розповісти» історію, іноді із сюжетом та гумором.
Ностальгічні нотки у творчості Давида сягають його щасливе радянське дитинство. У Дніпрі, де збереглися старі квартири та немає дефіциту в антуражі облюбованої ретро епохи. Теплі спогади про минулі часи часто знаходять свій відбиток у його сюжетах.
Давид не часто знімає професійних моделей, віддаючи перевагу звичайним жінкам, яких ми можемо побачити на вулиці чи на роботі. Він має кілька плівкових фотоапаратів і деякі знімки він робить аналоговою технікою. Роботи переважно кольорові; колір та освітлення – важлива частина настрою у кадрі. Кожна зйомка починається з ідеї. Під неї підбираються локації, модель, продумуються найдрібніші деталі.
Світлини Давида Дубницького вирізнялися винятковою увагою до емоційної глибини, гри світла та жіночої краси — не вульгарної, а витонченої й мистецької. Його фотороботи прикрашали виставки, збірки, стали частиною візуального образу сучасної української культури. Але, достатньо слів – давайте подивимося на роботи Давида.
